Відеотека: канал "Документальні проекти"
Дата ефіру/події:
8 листопада 2010Понеділок 23:35
Чорна піхота
За період Великої вітчизняної війни було багато загиблих солдатів, чиї імена і до нині невідомі, бо прикриті бюрократичною відпискою "Безвісти зниклий".
Існує чотири види чорної піхоти. Перший – це штрафні підрозділи, в яких змивали свою вину кров‘ю різного роду бійці, що на думку радянських польових судів були зрадниками; вони першими йшли в атаку на мінні поля, доти та різного роду перепони, пробиваючи собою шлях для проходження основних сил. Другий – це мобілізовані польовими військкоматами жителі з окупованих територій після звільнення їх частинами Червоної армії. Мирних жителів на окупованих територіях автоматично зараховували до зрадників і вони також змушені були змивати свою вину кров‘ю. Як правило, їх навіть не обмундировували, давали одну рушницю на двох, а то і на трьох і, не навчених навіть стріляти, кидали відразу в бій.
Третій – це військовополонені з німецьких таборів, які вижили, та ті, котрих насильно вивезли на роботи до Німеччини. Вони також мусили доказувати свою відданість Батьківщині в бою. Четвертий – "спецконтингент" добровольців з "неполітичних" правдивих карних злочинців, з яких також укомплектовували штрафроти та батальйони.
Визволення Києва - саме тоді було наймасовіше застосовано участь різних видів чорної піхоти...
Ця історія не про чергове "гучне розкриття", а про тих, хто загинув, але досі німим докором його ім‘я дивиться на нас в пантеоні слави брутальним підписом "Безвісти зниклий".
Залишити коментар Коментарі (8)
Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных для продажи Ваших товаров и услуг?
Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных для продажи Ваших товаров и услуг? http://w.w.w/
Мій покійний дід теж попав у цю злощасну "чорну " піхоту в 1943 - му. Він загинув при форсуванні Дніпра під Каневом, а бабуся розшукувала його аж до 80 - х років як прропавшого безвісти. Спасибі на той час, газета "Сільські вісті" роздруковувала списки загиблих на фронті, ми знайшли братську могилу, де похований наш дід у с. Бобриця під Каневом. Близько біля тих місць і бачились послідній раз мої дід та бабуся. До речі, дійсно ті хто вирвався з полону від фашистів вважалися ворогами народу. Один з них - мій дід... Спасибі за правдиве документальне кіно.
Я бы назвал фильм, например, "Кровавые подробности освобождения Киева".
При таком названии, показанный здесь материал наиболее уместен.
Про освобождение Киева и так, довольно много материала в других источниках.
А "черной пехоты" здесь совсем мало - на 5 минут.
Отдельно про монтаж.
Режиссер хоть немного думал о зрителях, когда через каждые 5 секунд,
на монтажных переходах вдалбливает двойные фотовспышки и дёргает
картинку? Это что, мода новая такая? Или "понты авангардных творцов"?
После половины времени просмотра фильма возникло чувство
просто прибить монтажера...
Фильм хороший, а монтажеру - свадьбы и корпоративы "собирать"...
Війна це війна, а мир це мир, плутати їх не можна. На війні усі без винятку живуть та гинуть за законам війни. І це буденність, усі без винятку армії мали карні - штрафні частини. Зайвий раз роблять з наших дідусів людожерів, а інші - німці, американці, поляки, французи, англійці і т. д. - янголи, нема жодного сумніву.
Тупо, огидно, а ось цікаво як це зовсім демілітаризована після першої світової війни Німеччина взяла звідкись силу-силенну новітній зброї і до неї скаженого Адольфа та ледь всіх не повбивала, а? Свобода слова на ці питання не розповсюджують вам швиденько рота закриють, а про злих радянських можна... Бришить далі, щастя вам і натхнення.
ДЯКУЮ ТВОРЧИЙ ГРУПИ, КОТРА СТВОРИЛА ЦИЙ ЦЕКАВИЙ ТА ПРАВДИВІЙ ФІЛЬМ.