Кушанашвілі Отар

Коротка біографія

Народився 22 червня 1970 року в Кутаїсі. Грузинські діти у "садок" не ходять. Вони біснують по дворах. З сьомого класу став публікувати замітки у "Кутаїській правді". В атестаті - три "четвірки", решта - "п'ятірки".

Після школи рік працював на будівництві, де опанував ненормативну лексику всіх народів країни. Вступив на факультет журналістики Тбіліського університету, звідки був відрахований. Служив у лавах Радянської Армії.

"Я, звичайно, покидьок, але ж не настільки, що б сидіти на шиї у батьків", - і вирушив до Москви.

Москва не зраділа приїзду чергового "пройдисвіта", довелося півроку жити на вокзалі. Але сталося диво, Отара взяли на роботу у газету "Новий погляд", створену Євгеном Додолєвим, а потім за рекомендацією останнього Отар перейшов на телебачення під опіку Івана Демидова.

Широку популярність здобув як фронт-мен програми "Акули Пера". На першому ж випуску програми довів до непритомності Валерія Леонтьєва. Подібним чином Кушанашвілі працював кілька сезонів і так зробив собі ім'я. Пізніше був ведучим розважальних музичних передач "Партійна зона" та "Обоzzz-шоу" на каналі ТВ-6, програм "Великий куш" на СТС і "На бульварі" ДТВ.

Вів програми на радіостанції "Європа плюс". Не заманив до мікрофона хіба що Путіна. Паралельно писав авторські колонки для низки відомих видань.

Шокував громадськість своїми оригінальними вчинками:

• На одному з концертів вирішив стрибнути зі сцени у натовп глядачів, розраховуючи що вони його підхоплять. Проте натовп розступився і ведучий впав на землю і втратив свідомість.
• У 2004 році під час матчу збірних Росії та Португалії з футболу вибіг на поле, протестуючи проти вилучення воротаря Сергія Овчиннікова. За пробіжку до судді був оштрафований і засуджений на два роки умовно.

У лютому 2011 року став співведучим Юлії Литвиненко в оновленому ток-шоу "Розбір польотів" на телеканалі "Інтер", де періодично доводиться викликати вогонь на себе:

- "Розбір польотів" - це абсолютно неочікувані повороти бесід, - розповідає Отар Кушанашвілі, - я вирішив, що час вже у свої "99 років" претендувати на серйозну розмову. Тим більше що ток шоу - це мій жанр, я як ніхто інший можу курирувати одразу 35 словесних потоків. Телеканал "Інтер" реалізував мою мрію повернутися у цей жанр, я колись вів ток-шоу "Великий куш". Я хвилювався, що ми не спрацюємося з Юлією Литвиненко - репутація у мене одіозна. А коли побачив усміхнену Юлю... ми з нею знайшли спільну мову буквально після 30 секунд спілкування. Я взагалі з пієтетом ставлюся до жіночої статі, а Юля з пієтетом ставиться до мого своєрідного почуття гумору.